Виклики перед сільським господарством у 2024-ому
Потрібно ліквідовувати розрив між менеджментом і землеробством.
Я б назвав цей розрив – розривом поколінь.
Нинішні керівники оперують переважно елементами рослинництва.
А рослинництво – це лише складова землеробства.
Від вирішення цього питання залежить майбутнє галузі і кожного господарства окремо.
Що є ознакою наявності розриву між менеджментом і землеробством?
Зростання залежності від погоди.
Ріст собівартості одиниці продукції.
Зменшення прибутку з гектара.
Вирішення цих проблем знаходиться далеко за межами рослинництва і агрохімії.
А цариною вирішення є дотримання основних законів землеробства.
Нагадаю ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЗЕМЛЕРОБСТВА
Закон автотрофності рослин: зелені рослини, використовуючи енергію сонячного світла, з повітря – вуглекислого газу, з ґрунту – воду і мінеральні речовини, синтезують всі необхідні органічні з’єднання у кількості, достатній для їхнього повного розвитку.
Завдання людини – агротехнічними засобами сприяти утворенню таких умов для рослин, при яких дія закону буде максимальна, що забезпечить високий врожай рослин.
Закон незамінності та рівноцінності факторів життя рослин: жоден фактор життя рослин не може бути замінений іншим фактором, навіть при надлишку останнього.
Закон мінімуму: врожай рослин лімітується тим фактором їхнього життя, який знаходиться у мінімумі.
Закон оптимуму: найбільший врожай рослин формується при оптимальній наявності кожного фактору їхнього життя.
Закон сукупної дії факторів життя рослин: чим більше інших факторів життя рослин знаходиться в оптимумі, тим з більшою продуктивністю рослини використовують фактор, що знаходиться в недостатній кількості.
Закон зростання родючості ґрунту: при раціональному використанні ґрунт може не тільки не застарівати, але й покращувати свої властивості.
Закон обов’язкового повернення речовин у ґрунт: елементи живлення, що були винесені рослинами з врожаєм із ґрунту, повинні бути повернені з добривами у ґрунт з деяким надлишком (для компенсації можливих витрат поживних речовин від вимивання, вилуговування, денітрифікації, тощо).
ТОПи мають володіти основами землеробства.
Оскільки вони визначають цілі бізнесу і шляхи їх реалізації.
А для максимальної ефективності шляхи мають узгоджуватися з законами землеробства.
Інакше працюють закони і, зокрема, закон мінімуму: «врожай рослин лімітується тим фактором їхнього життя, який знаходиться у мінімумі».
І працює він об’єктивно, незалежно від того фактор проігнорували свідомо, чи по незнанню.
Для збалансування законів землеробства менеджменту потрібні не просто спеціалісти, а інтелектуали і інноватори-практики.
Без них нові знання, а особливо практики і навики, отримані не будуть.
Чому в виробничих підрозділах неможливо отримати нові практики і навики?
Тому що це роки роботи інтелектуалів інноваторів від думки до інструментарію і до багаторазових повторів на практиці.
Це не сфера діяльності агробізнесу.
Як би агробізнес не намагався, він завжди буде відставати на роки від найпродвинутіших інноваторів і ніколи їх не наздожене, адже думка і практика інноваторів не стоять на місці.
Потрібна взаємодія між виробництвом і тими, хто володіє інноваційними практиками і навиками.
Тільки разом виробництво може сягнути рівня інновацій.
І тут є декілька умов.
Ініціатива змін має йти зсередини сг структури.
Діяти потрібно поступово і систематично, оцінюючи зміни.
Тільки нескований авторитетами розум здатен на цікаві та правдиві спостереження.
Сьогодні треба стати на сторону ґрунту.
Тільки разом можна сягнути «неможливого»!
Автор продукту та президент компанії ЯРОС
Олександр Чернецький
