Як вирощувати сою: розкриваємо секрети підвищення врожайності з ЯРОС

Умови вирощування сої не є надто складними. Проте, окремі моменти повинен знати кожен господарник. Наприклад, той факт, що культура потребує достатньої кількості світла й тепла, відомий абсолютно всім. Оскільки деякі інші необхідні для розвитку рослини фактори дуже часто оминають увагою, їх варто назвати. Соя потребує:

• посіву в гарно прогрітий ґрунт (до температури +11-12 °C); 
• певного показника суми ефективних температур впродовж вегетаційного періоду (ранні сорти – 1700-2000 °C, середньоранні та середньостиглі – 2800-3300 °C);
• вологості ґрунту на рівні 70-80% в періоди цвітіння, формування та наливу бобів;
• стабільної середньодобової температури від +15 ℃ (вища є припустимою, але нижча негативно впливає на ріст).

Соя цілком може витримувати заморозки в діапазоні від -1 до -3,5 ℃. Але при цьому її ріст призупиняється, і не відновлюється до того часу, поки не підніметься середньодобова температура. 

Обираючи місце для культури, слід ретельно проаналізувати попередників: не всі рослини залишають після себе землі, придатні для сої. На думку агрономів, найкращих показників урожайності можна домогтися, якщо обрати для посіву поля, де минулоріч росла пшениця (як озима, так і яра). Трішки гірше, але цілком прийнятно розташовувати сою після таких культур:

• кукурудза;
• картопля;
• злакові багаторічники;
• цукрові буряки. 

Не можна висівати насіння сої на ділянках, які до цього були зайняті зернобобовими, багаторічними бобовими або соняшником. 

Коли потрібно сіяти сою? – Однозначно, тоді, коли встановиться оптимальна температура. І от тут починається дискусійне поле: яку температуру повітря й ґрунту вважати оптимальною? На думку більшості знавців сфери землеробства, посівну слід розпочинати тоді, коли земля прогріється до 8 °C. Адже саме в цей час після заробки насінню буде вдосталь вологи. От тільки сприятливий період триває недовго – всього близько 5 днів. Якщо ви плануєте засіяти не одне поле, встигнути за цей час буде важко. 

В колах науковців нерідко лунає теза про посів в пізніші терміни. Аргументують думку тим, що ранній посів збільшує ризики того, що ростки постраждають від шкідників. Та й бур’яни, які гарантовано зійдуть разом із соєю, не вважаються кращою компанією. Якщо розпочати посівну пізніше, поле можна попередньо обробити грунтовим гербіцидом – тоді сходи не конкуруватимуть з небажаною рослинністю за простір та ресурси.

Тож, коли можна сіяти сою? – На основі двох авторитетних думок робимо висновок: з середини квітня до останніх чисел травня. Якщо до початку літа встигнути вкинути насіння в землю, цілком можна розраховувати на прийнятний урожай.

Отже, як і коли краще сіяти сою, фермерам дозволено вирішувати індивідуально. За великим рахунком, результат діяльності буде залежати не лише від посівних термінів, але й від якості ґрунту та догляду. Головне, дотримуйтесь норми висіву, щоб отримати такі показники густоти стояння рослин:

• надранні сорти – 700-800 тис/га;
• ранньостиглі – 600-700 тис/га;
• середньоранні – 500-600 тис/га;
• середньостиглі – 450-550 тис/га.

Важливо: загущені посіви можуть страждати на гнилі, а надто рідкі – від нестачі вологи, що буде швидко випаровуватися, майже не маючи перешкод. А про те, що посівні площі слід використовувати раціонально, не варто й говорити – це усвідомлюють навіть люди, далекі від фермерства як такого.

Яка б не була обрана технологія вирощування сої, ґрунт під культуру потрібно готувати ретельно. Класичний спосіб культивації рослини передбачає:

• лущення – спеціалісти рекомендують глибину від 8 до 10 см;
• внесення підгодівель – добрива розкидають перед оранкою, або безпосередньо в борозни;
• після внесення добрив землю слід переорати на глибину 22-25 см (якщо на полі минулого року росли кукурудза або злаки, глибина оранки має складати 25-30 см);
• під час передпосівної культивації бажано внести гербіциди, вирівняти поверхню ґрунту, щоб максимально зберегти вологу.

В контексті розмови про те, як правильно сіяти сою, не можна оминути увагою таку процедуру, як передпосівна обробка насіння. Щоб отримати гарні, рівномірні сходи та захистити культуру від шкідників та згубних патогенів, фермерам таки доводиться попрацювати. Першу обробку знавці рекомендують здійснювати за кілька місяців до посіву. Для цього використовують такі речовини:

• молібденовокислий амоній;
• нітрат кобальту;
• борна кислота.

Безпосередньо перед висівом зерна у відкритий ґрунт його обробляють повторно, застосовуючи фунгіцидні та інсектицидні протруйники. ЗЗР сприяють збільшенню врожайності на 15-20%, а це варте того, щоб потрудитися. 

Відмінний ефект на всіх етапах посівної та після неї дають комплексні добрива. Але проблема полягає в тому, що кожен зразок має ту чи іншу пріоритетну складову, і щоб забезпечити майбутні сходи всіма необхідними поживними речовинами, аграріям часом доводиться скуповувати десятки каністр та пляшок з препаратами. 

Рішення проблеми з пошуком та купівлею великої кількості засобів є – це унікальне добриво ЯРОС. Технологія вирощування сої з його використанням є менш трудоємкою, ніж класична. Ба більше – добриво здатне замінити низку препаратів, що використовують на всіх етапах вирощування сої. Принаймні, без фунгіцидів, інсектицидів та додаткових засобів живлення вдасться обійтися.

Покрокова інструкція, як виростити сою за допомогою ЯРОС, виглядає так:

• під час другого дискування полів після попередників внесіть ЯРОС із розрахунку 5 л розчину на 1 га;
• в ході протруювання посівного матеріалу додайте до протруйника 2 л добрива на 1 т зерна;
• під час посіву посильте дію ЯРОС нітроамофоскою, або іншими добривами (за потреби, якщо земля надто бідна).

Необхідно розуміти, що усі добрива в комплексі мають містити не більше 8-10 кг чистого азоту на 1 га. Надмір не спровокує кращий ріст, а працюватиме навпаки.

Важливим є питання, на яку глибину сіяти сою. Оптимально – загортати насіння таким чином, щоб поверх насінини було як мінімум 3-4 см пухкої землі, максимум – 5-6 см. 

Догляд за посівами сої – справа не менш відповідальна, ніж правильно здійснена посівна кампанія. Механічна обробка ґрунту починається ще до появи перших сходів – одразу після висіву насіння варто провести коткування, трохи згодом (1-3 рази) – боронування. Для цього слід застосовувати середні борони. Завдяки боронуванню вдається зруйнувати кірку на ґрунті, попередити фузаріоз та кореневі гнилі. Процедура також допоможе знищити більше половини бур’янів, які лише почали проростати. 

Підгодівлі відіграють також дуже важливу роль. За системою живлення класичної технології вирощування, щоб виростити 1 т зерна, потрібно внести такі елементи:

• азот – 75 кг, фосфор – 25 кг, калій – 35 кг;
• магній – 10 кг, кальцій – 20 кг, сірка – 4 кг;
• марганець – 70 г, цинк – 15 г, бор – 35 г, молібден – 2 г, кобальт – 1,5 г.

Як бачимо, знову виходить доволі складно: не всі готові суміші добрив містять потрібні складові в оптимальній кількості. Але й в цьому випадку можна все спростити, застосовуючи ЯРОС в кількості 10 л на 1 га. Варто акцентувати, що найбільш ефективно добриво подіє за умови внесення по сім’ядолі. Краще за все дочекатися, коли рослини зійдуть на 90%.

ЯРОС має багато переваг. Перш за все, вміст азоту в суміші складає саме ті потрібні 8-10 кг/га. Тобто, ризику спровокувати ріст небажаних мікроорганізмів надлишком азоту виключений, а ефективний старт для сої – забезпечений. 

Наостанок зауважимо, що найбільша проблема українських земель – виснаження внаслідок екологічних змін та безперервної культивації. А соя – рослина, дуже вибаглива до показника поживності ґрунту. ЯРОС, виконуючи низку вище перелічених функцій, має ще одну унікальну особливість – відновлює родючість. Таким чином, один засіб не лише захистить і підживить сою, але й працюватиме на майбутнє – вже у наступному році покращення якості землі буде помітним.