Результат господарської діяльності – результат ставлення до ролі ґрунту у врожаї
“Багато є, Гораціо, на світі такого,
Що і не снилось нашим мудрецям.”
Вільям Шекспір
Як багато з того, що вважається нормою і навіть безальтернативною «істиною». Є нічим іншим, як нав’язаним стереотипом мислення і звичним практичним досвідом.
І яка несподіванка, коли зустрічаєшся з результатом отриманим способом, про який ти не просто не знав, а був переконаний, що його не може існувати.
І певний час розум відмовляється визнати таку дійсність. Шукає логічне опротестування, однодумців, колег, логіка і думи яких перевернулися завдяки нової дійсності.
І таке природне, дитяче, наївне зізнання – «а хіба так можна було» (звучить вслух чи про себе) досить кумедно з вуст сивочолих метрів практиків.
Сьогодні так склалося і в сільському господарстві.
Не буду говорити по якій причині ми забули досвід предків і не ознайомилися з досвідом світової практики. Чому наші знання односторонні, а значить обмежені, адже не враховують альтернативні варіанти.
Сьогодні приведу послання Сера Говарда, що було написане 80 років тому – у 1943 році. Людини, яка писала книги на основі багаторічних практичних результатів промислових полів. Зветься воно символічно:
«Мій сільськогосподарський заповіт (1943 р.)»
«Очевидно, що у західному сільському господарстві компост і гній здебільшого не використовуються або використовуються неправильно. Природно, що між гумусом, що використовується в рослинництві та гумусом, що вноситься як гній пролягла широка прогалина, яку почали заповнювати хімічними добривами за принципом, заснованим на теорії Юстуса фон Лібіха, що будь які нестачі у ґрунтовому розчині можна компенсувати відповідними хімічними речовинами. Цей поверхневий та абсолютно помилковий принцип базується на цілковито хибному уявленні про живлення рослин, адже він не враховує біологічну активність у ґрунті, зокрема мікоризу – живий грибковий міст між ґрунтом і соком рослини. Використання штучних добрив призводить до штучного живлення, штучної їжі, внаслідок чого організму тварин і, зрештою, людини бракує природних поживних речовин.
Оскільки застосування хімічних речовин полегшило процес вирощування культур, стало значно складніше правильно використовувати відходи життєдіяльності. Якщо існує дешевий замінник гумусу, то чому б його не використати? Відповідь на це запитання складається з двох елементів. По-перше, хімічні речовини ніколи не замінять гумус, бо за законами природи, ґрунт має бути біологічно активним, а мікориза повинна залишатися важливою ланкою у ланцюзі живлення рослин. По-друге, використання замінників не обходиться дешево, бо втрачається родючість ґрунту – один із найважливіших активів будь-якої країни. Адже рослини, тварини та люди, які не отримали природних поживних речовин, нездорові, і для захисту від паразитів їм потрібне скроплення отрутою, вакцинація та сироватки, а також запатентовані медикаменти, лікарі, лікарні тощо – уся система охорони здоров’я, що вимагає великих витрат. Якщо визначити вартість вирощування культур з урахуванням усіх соціальних соціальних служб, необхідних для усунення наслідків неефективного сільського господарства, пам’ятаючи при цьому, що найбільша цінність для нас – це здорове населення, то штучні добрива виявляться геть недешевими. У майбутньому використання хімічних добрив вважатиметься однією з найгірших помилок індустріальної епохи. Вчення знавців економіки сільського господарства цього періоду втратять значимість, бо вважатимуться поверхневими.»
Сер Альберт Говард
«Мій сільськогосподарський заповіт (1943 р.)»
УДК 631.45+631.544.7 К41 Ніл Кінсі
ПРАКТИЧНА АГРОНОМІЯ Ніла Кінсі. Глибоке розуміння родючості грунтів і застосування добрив; переклад з англійської Ольги Мілінчук і Ольги Бикової – Ріджи, 2019 – с.218-219
Які висновки можна зробити
Сьогодні вже не існує «дешевого замінника гумусу», з огляду цін технологій хімічного живлення. З врахуванням зміни погоди і критичної залежності хімічного живлення від наявності опадів, майбутнє про яке попереджав Говард – настало. Така картина притаманна більшості, що базує свою бізнес модель тільки на хімічному живленні та ігнорує «біологічну активність ґрунту».
Але існує і інша дійсність, незважаючи на те, чи про неї знають. Дійсність, що базується на здатностях ґрунту і природних закономірностях. Тому результат господарської діяльності – це результат вибору ставлення до ролі ґрунту у врожаї. А залежність від погодних умов і цін на продукцію – наслідок вибору конкретної бізнес-моделі. Практичним підтвердженням доцільності впровадження бізнес моделі на основі здатностей ґрунту в Україні є її прибутковість в умовах 2022-2023 років.
Заповіт стає дійсністю. Ігнорувати цю дійсність чи вносити корективи в бізнес-плани, технологічні карти – вибір за конкретними людьми ТОПами, власниками. Кожен вибір матиме свої наслідки.
Автор продукту та президент компанії ЯРОС
Олександр Чернецький
