Забезпечення потреб рослин в азоті
Врожайність залежить не від того скільки азотних добрив ми дамо, а від того, скільки азоту засвоїть рослина.
Засвоюваність азотних добрив дорівнює кількості азоту в добриві помноженому на коефіцієнт використання добрива.
Збільшити кількість Доступного азоту в ґрунті можна такими шляхами:
- Або збільшуючи норми добрив
- Або підвищуючи коефіцієнт використання за рахунок активізації процесів нітрифікації.
- Або збільшуючи ґрунтову азотфіксацію з повітря.
Зі збільшенням норм добрив зрозуміло. А от підвищення коефіцієнта засвоювання азоту маловідома операція в Україні, оскільки вона пов’язана з біологічними процесами ґрунту, які на сьогодні не так популярні в Україні, як хімічні.
Але їх значення від цього не зменшується.
Коефіцієнт використання азоту залежить від нітро-та денітрофікаційних процесів, що відбуваються за безпосередньою участю бактерій, які забезпечують рослину доступним (засвоюваним) азотом. Доступність азоту залежить від їх кількості, видів і активності.
Збільшуючи кількість та активність ґрунтових азотфіксуючих бактерій ми в рази збільшуємо фіксацію атмосферного (молекулярного) азоту в ґрунті. Цей процес можна прирівняти до безпосереднього внесення добрив, тільки не купляючи їх та значно з нижчою вартістю «внесення».
Чим більше бактерій, тим більше азоту в рослині, тим менше хімічних добрив, тим менший негативний вплив сільського господарства на навколишнє середовище.
Саме над цим працювала наша компанія, розробляючи продукт “ЯРОС”.
Технологія на сьогодні виглядає так:
– перший рік – мінус 30% добрив + ЯРОС (заселення ґрунту і рослин комплексом мікроорганізмів обприскуванням);
– другий рік – мінус 50% добрив + ЯРОС;
– третій рік – мінус 70% добрив + ЯРОС.
Продуктивність рослини при цьому підвищується і покращується якість продукції.
Технологія дуже актуальна в умовах зміни клімату. В умовах посухи мікроорганізми значно ефективніші за добрива.